Затишний провінційний місто, невеликий порт на Дунаї. Відомий з XVI ст. як турецька фортеця Ізмаїл, проте історія його набагато давніша. У II ст. тут існувала римська прикордонна креопсть Сморнис. У IX-X ст. на її руїнах виникло слов’янське місто Сміл, який незабаром увійшов до складу Галицько-Волинського князівства. У XIII ст. місто було зруйноване монголо-татарами, а через століття опинився під владою молдавських князів. В ті часи були засновані Миколаївська і Успенська церкви, які збереглися і пізніше, коли в 1538 р. містом оволоділи війська Османської імперії. У XVIII ст. фортеця Ізмаїл стала ключовою під час російсько-турецьких воєн. Взята російськими військами та українськими козаками-чорноморцями під командуванням А. Суворова в 1790 р., потім повернута Туреччини, знову захоплена російськими, передана Молдавії. Фортеця підірвана за умовою Паризького договору 1856 р. Збереглася Мала мечеть, Кілійські ворота, фрагменти валів. У центрі встановлено пам’ятник А. Суворову. Є кілька храмів XIX в. Центральна частина міста забудована низькими будинками XIX-XX вв. Добре розвинена туристична інфраструктура.
