Місто Луцьк - обласний центр на р. Стир, стародавня столиця Волині. Згідно з різними версіями, назва походить від слова "лук", тобто вигин річки, або від імені вождя східнослов’янського племені дулібів Луки, заснував поселення. Вперше згадується як р. Лучеськ в Іпатіївському літописі в описі подій 1085 р., коли містом оволодів князь Володимир Мономах, затвердивши його центром удільного князівства київської Русі. Увійшовши в 1320 р. до складу русько-литовської держави, "Лучеськ Великий на Стиру" (так він згаданий в "Списку міст руських") фактично став другою столицею Литви. Його розвитку посприяв князь Любарт, побудував кам’яний замок. У 1429 р., у часи правління литовського короля Вітовта, в Луцьку відбувся з’їзд найбільших монархів Європи у зв’язку з загрозою з боку Туреччини. Численних релігійних архітектурних пам’яток місто зобов’язаний період польського панування XVI-XVII вв. Після Визвольної війни і входження міста до складу Росії почався період занепаду, посилений двома світовими війнами. Однак всі ці роки Луцьк залишався значним культурним центром і осередком української національної самосвідомості. Тут пройшли дитячі роки поетеси Лесі Українки. Забудова історичного центру добре збереглася і послідовно реставрується. День міста відзначається 23 серпня.
