Вишнівець
GPS координати: 49°54’0.72’’N, 25°44’35.52’’E
Селище Вишнівець на р. Горинь розташоване на трасі Тернопіль-Кременець. Відоме з XIV ст. як власність Новгород-Сіверського князя Д. Корибута, сина Великого князя Литовського Ольгерда Гедиміновича. У 1463 р. переходить у спадок до його нащадків - братам Солтану та Михайлу, які будують замок і починають іменувати себе Вишневецькими за назвою населеного пункту. З ім’ям їх нащадка Д. Вишневецького (Байди) пов’язують заснування Запорізької Січі, а син І. Вишневецького Михайло Томаш став польським королем. У 1603 р. тут відбулися заручини Лжедмитрія I з Мариною Мнішек. У 1640 р. І. Вишневецький побудував на іншому березі річки новий замок, в якому згодом утримували в полоні Б. Хмельницький. Також був заснований монастир кармелітів. Останній з Вишневецьких, Михайло Сервацй, звів на основі фортечних споруд розкішний палац, що зберігся до наших днів. У XVIII ст. господарями Вишневця стають князі Мнишеки, які прикрасили палац багатою обробкою і зібрали в ньому колекцію творів мистецтва, розбили ландшафтний парк. У 1867 р. маєток викупив вчений-аматор В. Плятера, але з-за фінансового краху незабаром змушений був його продати. Останні господарі мало дбали про замок, під час світових воєн він сильно постраждав, і лише нещодавно його почали активно реставрувати. У Вишнівці бували багато видатні люди: польський король Станіслав Август, і цар Павло I, Тарас Шевченко та Оноре де Бальзак.
сортувати по:
